Дексмедісон, 10 мл
Рідина безбарвна, прозора.
Склад
1 мл препарату містить активно діючу речовину :
- дексмедетомідину гідрохлорид - 0,5 мг.
Допоміжні речовини: натрію хлорид, метилпарабен, пропілпарабен, вода високоочищена.
Фармакологічні властивості
АТС vet класифікаційний код: QN05CM Інші снодійні та заспокійливі ветеринарні препарати. QN05CM18 Дексмедетомідин.
Дексмедетомідин - сильний високоселективний агоніст альфа-2-адренорецепторів широкого спектру дії. Гальмує передачу нервових імпульсів в адренергічних синапсах за рахунок конкуренції з норадреналіном.
Препарат пригнічує центральну нервову систему та підвищує больовий поріг у тварин. Дія залежить від дози: малі дози дають помірний седативний ефект без аналгезії, великі дози - виражений седативний ефект із аналгезією.
Після ін'єкційного введення дексмедетомідин добре всмоктується, швидко розподіляється в організмі й легко долає гематоенцефалічний бар'єр. Максимальна концентрація препарату в крові досягається через 15-30 хвилин. Понад 90% зв'язується з білками плазми крові. Період напіввиведення у собак становить 40-50 хвилин, у котів — 60 хвилин. Метаболізується в печінці і виводиться, переважно, нирками.
Застосування
Застосовують собакам і котам задля седацїї та аналгезії під час хірургічних операцій, клінічних обстежень та маніпуляцій, для заспокоєння тварин та попередження їхньої агресивної поведінки.
Застосовують для премедикації при загальній анестезії.
Дозування
Препарат вводять собакам внутрішньовенно або внутрішньом'язово, котам - лише внутрішньом'язово.
Тваринам із великою масою тіла застосовують розчин із вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл, дрібним тваринам - розчин із вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл
Для отримання розчину 0,1 мг/мл безпосередньо перед введенням у стерильному шприці змішують 1 мл препарату з 4 мл розчину Рінгера або розчину натрію хлориду 0,9% або води для ін’єкцій. Отриманий розчин має бути прозорим, без механічних включень.
Доза препарату залежить від потрібного ефекту, індивідуальних особливостей і породи тварини. Зазвичай для собак дрібних порід потрібна більша доза, ніж для собак великих порід.
Використання дексмедетомідину для премедикації значно знижує кількість препарату, необхідного для індукції наркозу, тому слід обережно вводити внутрішньовенні анестетики і уважно стежити за станом тварини. Кількість інгаляційних анестетиків для підтримання стану наркозу також зменшується.
Для седативного ефекту і аналгезії розчин препарату з вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл застосовують у таких дозах: собакам - 0,5-2 мл на 10 кг маси тіла; котам - 0,5 мл на 1 кг маси тіла; препарат з вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл застосовують у таких дозах: собакам - 0,1- 0,8 мл на 10 кг маси, котам - 0,1 мл на 1 кг маси тіла.
Собакам дози дексмедетомідину розраховують залежно від площі поверхні тіла (мкг/м2): внутрішньовенно - до 375 мкг/м2, внутрішньом'язово - до 500 мкг/м2.
При введенні разом з буторфанолом (0,1 мг на 1 кг маси тіла) для глибокої седації і аналгезії доза дексмедетомідину для внутрішньом'язового введення становить 300 мкг/м2 площі тіла. Доза для премедикації становить 125-375 мкг/м2 площі тіла. Зазначену дозу вводять за 20 хвилин до анестезії. Доза повинна бути скоригована залежно від типу хірургічного втручання, тривалості процедури і темпераменту тварини.
Поєднання дексмедетомідину і буторфанолу спричиняє седативний і аналгезуючий ефект через 15 хвилин після введення, який досягає максимуму через ЗО хвилин. Седативна дія триває протягом 120 хвилин після введення, аналгезуюча - протягом 90 хвилин. Повне відновлення тварини відбувається через 3 години.
Премедикація із застосуванням дексмедетомідину значно знижує дозу інгаляційних анестетиків для підтримання стану наркозу. За анестезії разом з пропофолом і тіопенталом дексмедетомідин забезпечує зниження їхніх доз на 30% та 60% відповідно. Дексмедетомідин сприяє післяопераційній аналгезії протягом ще 0,5-4 годин, однак цей період залежить від низки факторів, а наступну дозу анальгетиків слід вводити відповідно до клінічної оцінки стану тварин.
За введення невеликих об'ємів препарату рекомендується використовувати калібрований шприц для більш точного дозування.
Дози Дексмедісону для собак
Дози Дексмедісону із вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл для премедикації
|
Маса тіла собаки, кг |
Дексмедетомідин 125 мкг/м2 |
Дексмедетомідин 375 мкг/м2 |
Дексмедетомідин 500 мкг/м2 |
|||
|
мкг/кг |
мл |
мкг/кг |
мл |
мкг/кг |
мл |
|
|
2-3 |
9,4 |
0,2 |
28,1 |
0,6 |
40 |
0,75 |
|
3-4 |
8,3 |
0,25 |
25 |
0,85 |
35 |
1 |
|
4-5 |
7,7 |
0,35 |
23 |
1 |
зо |
1,5 |
|
5-10 |
6,5 |
0,5 |
19,6 |
1,45 |
25 |
2 |
|
10-13 |
5,6 |
0,65 |
16,8 |
1,9 |
||
|
13-15 |
5,2 |
0,75 |
||||
|
15-20 |
4,9 |
0,85 |
||||
Дози Дексмедісону із вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл для премедикації
|
Маса тіла собаки, кг |
Дексмедетомідин 125 мкг/м2 |
Дексмедетомідин 375 мкг/м2 |
Дексмедетомідин 500 мкг/м2 |
|||
|
мкг/кг |
мл |
мкг/кг |
мл |
мкг/кг |
мл |
|
|
2-3 |
9,4 |
0,04 |
28,1 |
0,12 |
40 |
0,15 |
|
3-4 |
8,3 |
0,05 |
25 |
0,17 |
35 |
0.2 |
|
4-5 |
7,7 |
0,07 |
23 |
0,2 |
зо |
0,3 |
|
5-10 |
6,5 |
0,1 |
19,6 |
0,29 |
25 |
0,4 |
|
10-13 |
5,6 |
0,13 |
16,8 |
0,38 |
23 |
0,5 |
|
13-15 |
5,2 |
0,15 |
15,7 |
0,44 |
21 |
0,6 |
|
15-20 |
4,9 |
0,17 |
14,6 |
0,51 |
20 |
0,7 |
|
20-25 |
4,5 |
0,2 |
13,4 |
0,6 |
18 |
0,8 |
|
25-30 |
4,2 |
0,23 |
12,6 |
0,69 |
17 |
0,9 |
|
30-33 |
4 |
0,25 |
12 |
0,75 |
16 |
1,0 |
|
33-37 |
3,9 |
0,27 |
11,6 |
0,81 |
15 |
1,1 |
|
37-45 |
3,7 |
0,3 |
11 |
0,9 |
14,5 |
1,2 |
|
45-50 |
3,5 |
0,33 |
10,5 |
0,99 |
14 |
1,3 |
|
50-55 |
3,4 |
0,35 |
10,1 |
1,06 |
13,5 |
1,4 |
|
55-60 |
3,3 |
0,38 |
9,8 |
1,13 |
13 |
1,5 |
|
60-65 |
3,2 |
0,4 |
9,5 |
1,19 |
12,8 |
1,6 |
|
65-70 |
3,1 |
0,42 |
9,3 |
1,26 |
12,5 |
1,7 |
Дози Дексмедісону для глибокої седації та аналгезії з буторфанолом
|
Маса тіла собаки, кг |
Дексмедетомідин 300 мкг/м2, внутрішньом’язово |
||
|
мкг/кг |
Дексмедісон із вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл, мл |
Дексмедісон із вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл, мл |
|
|
2-3 |
24 |
0,6 |
0,12 |
|
3-4 |
23 |
0,8 |
0,16 |
|
4-5 |
22,2 |
1,0 |
0,2 |
|
5-10 |
16,7 |
1,25 |
0,25 |
|
10-13 |
13 |
1,5 |
0,3 |
|
13-15 |
12,5 |
1,75 |
0,35 |
|
15-20 |
11,4 |
0,4 |
|
|
20-25 |
11,1 |
0,5 |
|
|
25-30 |
10 |
0,55 |
|
|
30-33 |
9,5 |
0,6 |
|
|
33-37 |
9,3 |
0,65 |
|
|
37-45 |
8,5 |
0,7 |
|
|
45-50 |
8,4 |
0,8 |
|
|
50-55 |
8,1 |
0,85 |
|
|
55-60 |
7,8 |
0,9 |
|
|
60-65 |
7,6 |
0,95 |
|
|
65-70 |
7,4 |
1,0 |
|
|
70-80 |
7,3 |
1,1 |
|
|
>80 |
7,0 |
1,2 |
|
Дози дексмедетомідину для котів розраховують у мкг на кг маси тварини.
За проведення незначних маніпуляцій, а також процедур і оглядів, які потребують фіксації, заспокоєння і знеболення, доза дексмедетомідину для котів становить 40 мкг на 1 кг маси тіла, що еквівалентно 0,4 мл на 1 кг маси тіла розчину препарату Дексмедісон з вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл або 0,08 мл/кг маси тіла препарату Дексмедісон з вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл.
При використанні препарату для анестезії разом з пропофолом доза останнього знижується на 50%. Всі анестетики для індукції або підтримання стану наркозу слід вводити в кількості, яка необхідна для досягнення ефекту.
Наркоз може бути індукований через 10 хвилин після внутрішньом'язового введення кетаміну котам в дозі 5 мг/кг або за внутрішньовенного введення пропофолу.
Дози Дексмедісону для котів
|
Маса тіла кота, кг |
Дексмедетомідин 40 мкг/кг, внутрішньом'язово |
||
|
мкг/кг |
Дексмедісон із вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл, мл |
Дексмедісон із вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл, мл |
|
|
1-2 |
40 |
0,5 |
0,1 |
|
2-3 |
40 |
1,0 |
0,2 |
|
3-4 |
40 |
1,5 |
0,3 |
|
4-6 |
40 |
2,0 |
0,4 |
|
6-7 |
40 |
2,5 |
0,5 |
|
7-8 |
40 |
3,0 |
0,6 |
|
8-10 |
40 |
3,5 |
0,7 |
Седативна і знеболювальна дія препарату настає через 15 хвилин після введення і зберігається до 60 хвилин. Для підтримання седативної і аналгетичної дії препарат можна вводити повторно через 10-15 хвилин після першого введення. Дозу для повторного введення визначає лікар ветеринарної медицини із врахуванням стану тварини.
Протипоказання
Не застосовувати тваринам:
- із підвищеною чутливістю до компонентів препарату, з важкими системними захворюваннями, серцевою недостатністю та порушенням функцій печінки та нирок, вагітним, лактуючим, виснаженим або ослабленим, а також продуктивним тваринам;
- собакам і котам, які втомлені або перебувають у шоковому стані, стресі (через спеку, мороз);
- собакам віком до 4-х місяців та котам віком до 3-х місяців.
Застереження
Побічна дія
Безпосередньо після введення препарату можливе зниження артеріального тиску, який потім відновлюється до нормальних або трохи занижених значень. Можливі зниження частоти серцевих скорочень, дихальних рухів та гіпотермія.
Через 5-10 хвилин після введення препарату або під час відновлення свідомості може виникнути блювання.
Іноді спостерігається блідість і/або ціаноз слизових оболонок. У котів часто можливе підсихання слизової оболонки очей і рогівки.
Під час седації можливий м'язовий тремор, зрідка - помутніння рогівки, набряк легенів.
При застосуванні препарату для премедикації собакам можливі брадипное, тахіпное та блювання. Також можуть виникнути брадиаритмія і тахіаритмія, включаючи глибоку синусову брадикардію, AV-блокаду (І і II ступеня) та зупинку синусового вузла. Зрідка спостерігаються передчасні надшлуночкові та шлуночкові екстрасистоли, пауза синусового вузла і AV-блокада III ступеня.
При застосуванні для премедикації препарату котам можлива блювота або позиви до неї, блідість слизових оболонок і зниження температури тіла. За внутрішньом’язового введення у дозі 40 мкг/кг (із подальшим введенням кетаміну або пропофолу) часто виникає синусова брадикардія і синусова аритмія, іноді AV-блокада І ступеня і зрідка — передчасна надшлуночкова деполяризація, передсердна бігемінія, пауза синусового вузла, AV-блокада II ступеня або запізнілі скорочення шлуночків.
При одночасному введенні котам кетаміну в дозі 10 мг на 1 кг маси тіла і дексмедетомідину в дозі 40 мкг на 1 кг маси тіла можливий розвиток тахікардії.
При застосуванні Дексмедісону і кетаміну з інтервалом у 10 хвилин у котів може виникнути AV-блокада або екстрасистолія. Очікуваними явищами є брадіпное, гіповентиляція, апное. Відзначають гіпоксемію, особливо в перші 15 хвилин дексмедетомідин-кетамінової анестезії. Після подібних процедур можуть спостерігатися блювота, зниження температури тіла і збудження.
За одночасного застосування Дексмедісону і буторфанолу у собак може спостерігатися брадіпное, тахіпное, нерегулярне дихання (апное протягом 20-30 секунд із подальшими кількома швидкими зітханнями), гіпоксемія, судоми або тремор м'язів, збудження, підвищена слинотеча, блювота, сечовипускання, шкірна еритема, раптове пробудження або тривала седація. Можливі брадіаритмія і тахіаритмія, із можливою синусовою брадикардією, AV-блокадою І і II ступеня, зупинкою або паузою синусового вузла, а також передчасні передсердні, надшлуночкові та шлуночкові екстрасистоли.
Особливі застереження при використанні
Перед введенням препарату необхідно провести ретельне клінічне обстеження тварини і не годувати її протягом 12 годин. Доступ до води не має бути обмеженим.
Після застосування препарату тварина повинна перебувати у теплому приміщенні за постійної температури - як під час проведення процедури, так і під час відновлення. Годувати та/або поїти тварину можна лише після відновлення ковтального рефлексу. Збуджених або агресивних тварин перед введенням препарату необхідно заспокоїти. Будь-які процедури слід починати після того, як седація досягне свого максимуму (через 10-30 хвилин після ін'єкції"), що залежить від способу введення препарату.
Необхідно контролювати дихальну і серцеву діяльність тварини, так як пульсова оксиметрія часто є недостатньо об’єктивним способом моніторингу. При послідовному застосуванні дексмедетомідину і кетаміну для індукції наркозу у котів рекомендується мати обладнання для ручної вентиляції легень на випадок пригнічення дихання або апное, а також кисень на випадок підозри або виявлення гіпоксемії.
Необхідно дотримуватися дозування та кратності застосування препарату.
Не застосовувати вагітним і лактуючим тваринам.
Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії
Препарат підсилює дію засобів, що пригнічують дію нервової системи, тому слід враховувати особливості дії кожного з них та коригувати їхні дози.
Обережно поєднувати з дексмедетомідином антихолінергічні препарати.
Введення атіпамезолу після дексмедетомідину швидко скасовує ефект останнього і скорочує період одужання. Приблизно через 15 хвилин собаки та коти стають притомні та здатні стояти.
Після введення 40 мкг дексмедетомідину на 1 кг маси тіла внутрішньом’язово одночасно з кетаміном у дозі 5 мг на 1 кг маси тіла максимальна концентрація дексмедетомідину у котів зростає вдвічі, але не впливає на Тmах. Середній період елімінації дексмедетомідину подовжується до 1,6 годин, а загальна експозиція (AUC) зростає на 50%.
Передозування
Передозування препарату призводить до уповільнення пробудження після анестезії та седації. У деяких випадках можливе пригнічення кровообігу і дихання.
За передозування або, якщо використання препарату стає потенційно небезпечним для життя тварини, необхідно ввести Реверсон (внутрішньом’язово, одноразово) у таких дозах:
- собаки - 0,5 від дози Дексмедісону (в мл) із вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл або таку саму дозу, як і Дексмедісону з вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл;
- коти - 0,1 від дози Дексмедісону (в мл) із вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл або 0,5 від дози Дексмедісону з вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл.
Спеціальні застереження
Перед застосуванням препарату у будь-яких комбінаціях необхідно врахувати усі протипоказання і побічні дії.
Для запобігання сухості очей слід використовувати засоби для зволоження рогівки.
Хворим і ослабленим тваринам премедикацію препаратом перед індукцією і підтримкою загального наркозу робити лише на підставі оцінки співвідношення ризик/користь.
Форма випускуФлакони зі скла закриті гумовими корками під алюмінієвими обкатками по 10 або 50 мл.
Зберігання
У сухому темному, недоступному для дітей місці за температури від 4 до 25 °С.
Термін придатності 2 роки.
Термін придатності після першого відбору із флакону - 28 діб.
Виробник Бровафарма Україна
Для застосування у ветеринарній медицині!