ДЕКСДОМІТОР ін'єкційний для седативного ефекту і аналгезії у собак і кішок, ДЕКСДОМИТОР ін'єкційний для седативного ефекту і анальгезії собак, кішок, ДЕКСДОМИТОР при хірургічних операціях собак, дексмедетомидин DEXDOMITOR клінічних дослідженнях собак, роз В наявності 943 грн! Доставка по Украине. 380685080340, 380952164569. Експрес доставка ветпрепаратів.
Дексдомітор 0.5 мг/мл Dexdomitor ін'єкційний для седативного ефекту і аналгезії у собак і кішок, 10 мл

Дексдомітор 0.5 мг/мл Dexdomitor ін'єкційний для седативного ефекту і аналгезії у собак і кішок, 10 мл

Дексдомітор 0.5 мг/мл Dexdomitor ін'єкційний для седативного ефекту і аналгезії у собак і кішок, 10 мл
943 грн.
Код товару: 3847
В наявності
У кошик
- +
Швидка покупка
Знайшли дешевше?
Бренд: Orion Pharma
Про товар

Про товар Дексдомітор 0.5 мг/мл Dexdomitor ін'єкційний для седативного ефекту і аналгезії у собак і кішок, 10 мл

Торгове найменування лікарського препарату: Дексдомитор (Dexdomitor).

Міжнародна непатентована назва: дексмедетомидин.

Лікарська форма: розчин для ін'єкцій.

Дексдомитор містить у 1 мл в якості діючої речовини

дексмедетомидина гідрохлорид - 0,1 мг (еквівалентно 0,08 мг дексмедетомидина)

дексмедетомидина гідрохлорид - 0,5 мг (еквівалентно 0,42 мг дексмедетомидина),

а в якості допоміжних речовин метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, натрію хлорид і воду для ін'єкцій.

За зовнішнім виглядом препарат являє собою прозору безбарвну рідину.

Термін придатності препарату Дексдомитор при дотриманні умов зберігання в закритій упаковці виробника - 3 роки з дня виробництва, після першого відкриття флакона - 28 днів, після змішування в одному шприці з кетаміном і/або буторфанолом - не більше 2-х годин.

Забороняється застосовувати Дексдомитор® після закінчення терміну придатності.

Випускають Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,1 мг/мл по 15 мл у скляних флаконах, Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,5 мг/мл по 10 мл у скляних флаконах

Дексдомитор зберігають в закритій упаковці виробника в сухому, захищеному від прямих сонячних променів місці, окремо від продуктів харчування та кормів, при температурі від 2°С до 25°С.
Дексдомитор зберігають у недоступному для дітей місці.
Невикористаний препарат утилізують відповідно до вимог законодавства.
Умови відпуску: відпускається без рецепта ветеринарного лікаря.

2. Фармакологічні властивості

Дексдомитор відноситься до фармацевтичної групі агоністи α2-адренорецепторів.

Дексмедетомидин, що входить до складу препарату Дексдомитор, є сильним селективним агоністом α2-адренорецепторів, основна дія якої полягає в гальмуванні передачі нервових імпульсів в адренергічних синапсах за рахунок конкуренції з норадреналином.
Під дією препарату у тварин розвивається пригнічення центральної нервової системи і підвищення больового порогу.
Дія дексмедетомидина залежить від дози: малі дози надають середнє седативну дію без аналгезії, в той час як високі дози
викликають значний седативний ефект і анальгезію.

Дексдомитор добре всмоктується після ін'єкції, швидко розподіляється в організмі і легко долає гематоенцефалічний бар'єр. Концентрація препарату у крові досягає максимуму через 15-30 хвилин. Більше 90% препарату зв'язується з білками плазми крові. Період напіввиведення у собак складає 40-50 хвилин, у кішок - 60 хвилин.
Дексмедетомидин метаболізується в печінці і виводиться переважно нирками.
За ступенем впливу на організм діюча речовина препарату дексмедетомидин відноситься до 2 класу небезпеки - речовини високо небезпечним (згідно з ГОСТ 12.1.007).

3. Порядок застосування

Дексдомитор застосовують для одержання седативного ефекту і аналгезії у собак і кішок при хірургічних операціях, різних клінічних дослідженнях, а також для попередження агресивності тварин. Рекомендується використовувати препарат для премедикації при загальній анестезії.

Протипоказаннями до застосування Дексдомитора є підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, тяжкі системні захворювання, серцева недостатність, порушення функцій печінки або нирок, вагітність і лактація, вік собак молодше 4-х місяців і кішок віком до 3-х місяців.

Дексдомитор вводять

собакам внутрішньовенно або внутрішньом'язово,

кішкам - внутрішньом'язово.

Дозу препарату вибирають залежно від потрібного ефекту, індивідуальних особливостей і породи тварини. Високі дози викликають виражений седативний ефект і анальгезію, низькі дози надають тільки седативну дію. Для собак дрібних порід вимагається більш висока доза препарату, ніж великим собакам.

Використання дексмедетомидина як засіб для премедикації у собак і кішок значно знижує кількість препарату, необхідного для індукції наркозу, тому слід з обережністю вводити внутрішньовенні анестетики і уважно стежити за станом тварини.
Кількість інгаляційних анестетиків для підтримання наркозу також знижується.

Для досягнення седативного ефекту і анальгезії Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,1 мг/мл застосовують у наступних дозах:

собакам - 0,5-2,0 мл/10 кг маси;
кішкам - 0,5 мл/кг маси.

Для досягнення седативного ефекту і анальгезії Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,5 мг/мл застосовують у наступних дозах:

собакам - 0,1-0,8 мл/10 кг маси;
кішкам - 0,1 мл/кг маси.

Дози дексмедетомидина собакам розраховані на одиницю площі поверхні тіла (мкг/м ):

внутрішньовенно до 375 мкг/м2 площі поверхні тіла;
внутрішньом'язово до 500 мкг/м2 площі поверхні тіла.

При введенні спільно з буторфанолом (0,1 мг/кг) для глибокої седації та аналгезії внутрішньом'язова доза дексмедетомидина становить 300 мкг/м2 площі поверхні тіла.

Доза дексмедетомидина в якості препарату для премедикації становить 125-375 мкг/м2 площі поверхні тіла, її вводять за 20 хвилин до індукції при процедурах, що вимагають анестезії. Доза повинна бути скоригована в залежності від типу хірургічного втручання, тривалості процедури і темпераменту тварини.

Спільне використання дексмедетомидина і буторфанола дає седативний та аналгезуючий ефекти, які починаються не пізніше 15 хвилин після введення. Максимальні ефекти седації та аналгезії досягається в межах 30 хвилин після введення. Седація триває протягом не менше 120 хвилин після введення, а аналгезія - протягом не менше 90 хвилин. Повне відновлення свідомості відбувається протягом 3 годин.

Премедикація з використанням дексмедетомидина значно знижує дозу необхідного індукує агента і знижує кількість інгаляційних анестетиків для підтримання наркозу. Для досягнення анестезії спільно з пропофолом і тіопенталом забезпечує зниження їх доз на 30% та 60% відповідно. Дексмедетомидин сприяє досягненню постопераційній аналгезії протягом 0,5-4,0 годин, однак цей період залежить від ряду факторів, і наступна доза анальгетиків повинна вводитися у відповідності з клінічною оцінкою.
Дози, засновані на масі собак, наведені в наступних таблицях. Рекомендується використання каліброваного шприца з метою забезпечення точного дозування при введенні невеликих обсягів.

Дози препарату Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,1 мг/мл собакам для премедикації:

Маса собаки (кг) Дексмедетомидин 125 мкг/м2 Дексмедетомидин 375 мкг/м2 Дексмедетомидин 500 мкг/м2
(мкг/кг) (мл) (мкг/кг) (мл) (мкг/кг) (мл)
 2-3  9.4  0.2  28.1  0.6  40  0.75
 3-4  8.3  0.25  25  0.85  35  1
 4-5  7.7  0.35  23  1  30  1.5
 5-10  6.5  0.5  19.6  1.45  25  2
 10-13  5.6  0.65  16.8  1.9
 13-15  5.2  0.75
 15-20  4.9  0.85
Дози препарату Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,5 мг/мл собакам для премедикації:
Маса собаки (кг) Дексмедетомидин 125 мкг/м2 Дексмедетомидин 375 мкг/м2 Дексмедетомидин 500 мкг/м2
(мкг/кг) (мл) (мкг/кг) (мл) (мкг/кг) (мл)
2-3 9.4 0.04 28.1 0.12 40 0.15
3-4 8.3 0.05 25 0.17 35 0.2
4-5 7.7 0.07 23 0.2 30 0.3
5-10 6.5 0.1 19.6 0.29 25 0.4
10-13 5.6 0.13 16.8 0.38 23 0.5
13-15 5.2 0.15 15.7 0.44 21 0.6
15-20 4.9 0.17 14.6 0.51 20 0.7
20-25 4.5 0.2 13.4 0.6 18 0.8
25-30 4.2 0.23 12.6 0.69 17 0.9
30-33 4 0.25 12 0.75 16 1.0
33-37 3.9 0.27 11.6 0.81 15 1.1
37-45 3.7 0.3 11 0.9 14.5 1.2
45-50 3.5 0.33 10.5 0.99 14 1.3
50-55 3.4 0.35 10.1 1.06 13.5 1.4
55-60 3.3 0.38 9.8 1.13 13 1.5
60-65 3.2 0.4 9.5 1.19 12.8 1.6
65-70 3.1 0.42 9.3 1.26 12.5 1.7

Дози препарату Дексдомитор собакам для глибокої седації та аналгезії з буторфанолом:

Маса собаки (кг) Дексмедетомидин 300 мкг/м2 внутрішньом'язово
(мкг/кг) Дексдомитор 0,1 мг/мл (мл) Дексдомитор 0,5 мг/мл (мл)
2-3 24 0.6 0.12
3-4 23 0.8 0.16
4-5 22.2 1.0 0.2
5-10 16.7 1.25 0.25
10-13 13 1.5 0.3
13-15 12.5 1.75 0.35
15-20 11.4 0.4
20-25 11.1 0.5
25-30 10 0.55
30-33 9.5 0.6
33-37 9.3 0.65
37-45 8.5 0.7
45-50 8.4 0.8
50-55 8.1 0.85
55-60 7.8 0.9
60-65 7.6 0.95
65-70 7.4 1.0
70-80 7.3 1.1
>80 7.0 1.2

Дози дексмедетомидииа кішкам розраховані в мкг на кг маси тварини.

При використанні препарату Дексдомитор для проведення інвазійних втручань, операції, що викликають біль від слабкої до помірної, а також процедур та оглядів, які потребують утримання, заспокоєння та знеболювання, дозування для кішок становить 40 мкг дексмедетомидина на кг маси, що еквівалентно 0,4 мл препарату Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,1 мг/мл на кг маси або 0,08 мл Дексдомитора з вмістом дексмедетомидина 0,5 мг/мл на кг маси тварини.
Використання препарату Дексдомитор для анестезії спільно з пропофолом забезпечує зниження дози останнього на 50%.
Всі анестетики, використовувані для індукції або підтримання наркозу, повинні вводитися в кількості, необхідній для досягнення ефекту.
Наркоз може бути индуцирован через 10 хвилин після внутрішньом'язового введення кетаміну кішкам в дозі 5 мг/кг або внутрішньовенного введення пропофолу.

Дози препарату Дексдомитор для кішок:

Маса кішки (кг) Дексмедетомидин 40 мкг/кг внутрішньом'язово
(мкг/кг) Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,1 мг/мл, мл Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,5 мг/мл, мл
1-2 40 0,5 0,1
2-3 40 1,0 0,2
3-4 40 1,5 0,3
4-6 40 2,0 0,4
6-7 40 2,5 0,5
7-8 40 3,0 0,6
8-10 40 3,5 0,7

Плановані седативну та аналгезуючу дії досягаються в межах 15 хвилин після введення і підтримуються протягом 60 хвилин після введення.
Для підтримки седативного і аналгезуючої дії препарат можна вводити повторно через 10-15 хвилин після першого введення. Дозу повторного введення визначає ветеринарний лікар залежно від стану тварини.
При необхідності седація може бути инвертирована препаратами Антиседан.
Для запобігання сухості очей слід застосовувати відповідний для цього лубрикант.
Після застосування препарату тварини повинні утримуватися в теплі і при постійній температурі, як під час процедури, так і під час відновлення свідомості.
Рекомендується не давати тваринам їжу протягом 12 годин перед введенням препарату Дексдомитор, прийом води не обмежений.
Після введення препарату тварині не слід давати воду або їжу до тих пір, поки воно не буде здатний ковтати.
Нервовим, агресивним або порушеною тваринам необхідно дати можливість заспокоїтися перед введенням препарату.
Слід регулярно перевіряти дихальну і серцеву діяльність. Пульсова оксиметрия може бути корисною, але не ключовою для адекватного моніторингу. При послідовному використанні дексмедетомидина і кетаміну для індукції наркозу у кішок, повинно бути доступно обладнання для ручної вентиляції легенів у разі пригнічення дихання або апное. Також рекомендується мати доступ кисень на випадок виявлення або підозри на гіпоксемію.
Хворих і ослаблених тварин слід піддавати премедикації препаратом Дексдомитор перед індукцією і підтриманням загального наркозу тільки на підставі оцінки співвідношення ризику і користі.
Передозування препарату може призводити до уповільнення пробудження після анестезії та седації. У деяких випадках можливе пригнічення кровообігу і дихання.

У разі передозування, або якщо дія препарату Дексдомитор стає потенційно небезпечним для життя тварини, необхідно ввести відповідну дозу препарату Антиседан.
Антиседан вводять внутрішньом'язово одноразово.

Для собак доза препарату Антиседан в мл дорівнює 1/5 дози препарату Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,1 мг/мл і дорівнює дозі препарату Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,5 мг/мл

Для кішок доза препарату Антиседан в мл дорівнює 1/10 дози препарату Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,1 мг/мл і дорівнює половині дози препарату Дексдомитор з вмістом дексмедетомидина 0,5 мг/мл

В разі триваючого пригніченого стану тварини, можна ввести Антиседан повторно через 10-15 хвилин.
Безпосередньо після введення препарату можливе зниження артеріального тиску, яке потім відновлюється до нормальних значень трохи нижче нормальних. У собак і, особливо, у кішок можлива блювота в перші хвилини після
ін'єкції препарату.

Безпека Дексдомитора для вагітних і лактуючих тварин не була встановлена, тому не рекомендується застосовувати препарат вагітним і лактуючим тваринам.

Слід уникати порушення режиму дозування препарату.

При введенні препарату Дексдомитор можливі зниження частоти серцевих скорочень, дихальних рухів і гіпотермія.
Кров'яний тиск спочатку підвищується, а потім приходить у норму або стає нижче норми.
Через 5-10 хвилин після введення може виникнути блювота. У деяких собак і кішок блювота може виникати при відновленні свідомості.
Іноді розвивається блідість та/або ціаноз слизових оболонок. У кішок часто можливо підсихання слизової оболонки очей і рогівки.
Під час седації може виникнути м'язовий тремор, у поодиноких випадках помутніння рогівки, набряк легенів.

При використанні препарату Дексдомитор як засіб премедикації у собак можливі брадипное, тахіпное, блювання. Також можуть виникнути брадиаритмия і тахіаритмія, включаючи глибоку синусову брадикардію, атріовентрикулярну блокаду (1-й і 2-го ступеня) і зупинку синусового вузла. У рідкісних випадках спостерігаються передчасні наджелудочковые і шлуночкові екстрасистоли, пауза синусового вузла, атріовентрикулярна блокада 3 ступеня.
При використанні препарату Дексдомитор як засіб премедикації у кішок можливі блювання, позиви до блювання, блідість слизових і знижена температура тіла. При внутрішньом'язової дозі 40 мкг/кг (з подальшим введенням кетаміну або пропофолу) часто виникала синусова брадикардія та синусова аритмія, іноді атривентрикулярная блокада 1-го ступеня і рідко передчасна надшлуночкові деполяризація, передсердна бігемінія, пауза синусового вузла, атриовентрнкулярная блокада 2 ступеня або запізнілі скорочення шлуночків.
При одночасному введенні кішкам кетаміну в дозі 10 мг/кг і дексмедетомидина у дозі 40 мкг/кг, можливий розвиток тахікардії.
При послідовному використанні препарату Дексдомитор і кетаміну з інтервалом в 10 хвилин у кішок іноді може виникнути атріовентрикулярна блокада або екстрасистола. Очікуваними явищами є: рідкісне дихання, переміжне дихання, гіповентиляція, апное. Відзначають гіпоксемію, особливо в перші 15 хвилин дексмедетомидин-кетаминовой анестезії. Після подібних процедур спостерігалися блювання, зниження температури тіла і нервозність.
При одночасному застосуванні препарату Дексдомитор і буторфанола у собак може спостерігатися рідкісне дихання, прискорене дихання, нерегулярне дихання (апное протягом 20-30 секунд з наступними кількома швидкими зітханнями), гіпоксемія, судоми або тремор м'язів, борсання, збудження, підвищене слиновиділення, позиви до блювання, блювання, сечовипускання, шкірна еритема, раптове пробудження або тривала седація. Можливі брадиаритмия і тахіаритмія, які можуть включати синусову брадикардію, атріовентрикулярну блокаду 1-ї і 2-го ступеня, зупинку або зупинку синусового вузла, а також передчасні передсердні, наджелудочковые і шлуночкові екстрасистоли.
Дексдомитор потенціює дію препаратів, що пригнічують центральну нервову систему: транквілізаторів, седативних, загальних анестетиків, тому необхідно відповідним чином коригувати дозу.
Дексдомитор не призначений для застосування продуктивним тваринам.

4. Заходи особистої профілактики

При роботі з препаратом Дексдомітор слід дотримуватися загальних правил особистої гігієни і техніки безпеки, передбачені при роботі з лікарськими препаратами. Після закінчення роботи слід ретельно вимити руки теплою водою з милом. При випадковому контакті лікарського препарату зі шкірою або слизовими оболонками очей, їх необхідно промити великою кількістю води. Людям з гіперчутливістю до компонентів препарату слід уникати прямого контакту з ним. Порожні флакони з-під лікарського препарату забороняється використовуват для побутових цілей, смороду підлягають утілізації з побутовими відходами.

Відгуки